Neyromed

ООО «Эндоскопическая нейрохирургия»

Пункційна вертебропластика

Термін Пункційна вертебропластика походить від трьох латинських слів: пункція-прокол, вертебрум – хребець і пластика – відновлення. Дослівно він означає – відновлення хребця шляхом проколу.
Під Пункційною вертебропластикою слід розуміти відновлення форми, розмірів і функції хребця, так званим закритим способом, тобто, без розрізу шкіри та інших тканин (фасцій, м'язів і зв'язок). Спеціальна голка вводиться в хворий хребець шляхом проколу. Через голку в хребець під тиском нагнітається особливий кістковий цемент, який відновлює форму і розміри хребця, а також, надає йому підвищену міцність і відновлює втрачену опорну функцію.

Історія методу

Епоха застосування кісткових цементів, створених на основі метилметакрилатових композицій, бере початок з 1958 року, коли британський ортопед Чарнлі вперше застосував такий цемент для укріплення протеза голівки стегна.
Вперше пункційне введення кісткового цементу в уражений хребець було здійснене лише через 30 років французьким нейрохірургом Жалібером і радіологом Дерамондом (1988 р.).
Отже, метод пункційної вертебропластики використовується в клінічній практиці всього 30+ років. При цьому Пункційна вертебропластика встигла завоювати широке визнання у всьому світі. Зараз щорічно у світі проводиться більше 100 000 подібних операцій Пункційна вертебропластика, а це означає, що сотні тисяч пацієнтів, довгий час, а нерідко і все життя, що залишилося, прикутих до ліжка, набувають можливість самостійно ходити.
Процедура пункційної вертебропластики

Вертебропластика в Україні

В Україні першим застосував пункційну вертебропластику для лікування патологічних переломів хребців професор Педаченко Євген Георгійович у 1996 році (Київський інститут нейрохірургії).
Другим в Україні, хто застосував дану методику через два роки, був головний нейрохірург Дніпропетровської області, професор Зорін Микола Олександрович. У Центрі Ендоскопічної нейрохірургії до теперішнього часу накопичений досить великий досвід лікування травм, пухлин і остеопорозу хребта.

Анатомія хребця

Анатомічно кожен хребець представляє собою кісткове утворення, в якому виділяється три основні структури:
тіло хребця (1), що приймає на себе основне осьове навантаження, суглобові відростки (2), що забезпечують рухи в усіх площинах, поперечні (3) і остисті (4) відростки, до яких прикріплюються м'язи, що здійснюють ці рухи. Спинний мозок разом з нервовими корінцями, що виходять з нього, оточений з усіх боків твердою мозковою оболонкою, проходить через весь хребтовий стовп у так званому, хребтовому каналі (5). Останній обмежений спереду заднім краєм тіла хребця, по боках – суглобовими відростками, ззаду – остистими відростками та дугами, що відходять від них.
Анатомія хребця

Проведення операції

Операція виконується під місцевим знеболюванням. Під контролем операційного рентгенапарату спеціальна голка вводиться в хребець у безпечній зоні (корінь дуги хребця).
Через голку під тиском вводиться рідкий кістковий цемент, який заповнює всі тріщини і ніби відновлює форму хребця. Це контролюється за допомогою рентгенапарату. Час застигання цементу 8-15 хвилин.
Відразу після цього пацієнт може ставати на ноги і їхати додому. Тривалість такої операції 20-25 хвилин. Нами використовуються тільки цементи, сертифіковані в Україні і країнах Євросоюзу.

Можливі ускладнення

За 20 років нами виконано більше 1000 таких операцій. Серйозних ускладнень не було.
Приблизно у 15% хворих відзначався вихід цементу за межі тіл хребців, що, як правило, не супроводжувалося якими-небудь неврологічними розладами. Нагноєнь або відторгнень цементу не було в жодному випадку, оскільки сам цемент має бактерицидну дію.
Якщо ця операція виконується з приводу метастазу в хребет, наявність цементу в хребцях не є протипоказанням для подальшої променевої терапії.

Потрібна консультація спеціаліста?

Запишіться на прийом до наших експертів